Що дозволило росіянам за лічені дні захопити Південь, окупувати Херсон і відкрити собі шлях на Маріуполь ?
Чому не були підірвані сумнозвісні мости на перешийку з Кримом?
Ці питання зависли у мережі та в ЗМІ від початку повномасштабного вторгнення. Влада дає розпливчасті відповіді: триває слідство.
А опоненти Володимира Зеленського тим часом поширюють власні здогадки про «хто розмінував Чонгар».
У пошуках відповіді на ці запитання в липні 2023 «Українська правда» знайшла і поспілкувалася з одним із головних очевидців тих подій – військовим Іваном Сестриватовським.
У лютому 2022 він ніс службу на Чонгарі. І саме він мав підірвати тамтешні мости.
Сестриватовський розповів, що вони були заміновані.
Він кілька разів намагався привести механізми в дію, через що не встиг відійти з побратимами та потрапив у полон.
Але вибухові пристрої так і не спрацювали. Чоловік припустив, що причиною міг бути масований обстріл росіян, який пошкодив дроти, або робота диверсантів.
Лише після нашого інтерв’ю Сестриватовського допитало й офіційне слідство. Хоча воно триває ще з весни 2022 року.
З власних джерел у силових структурах УП відомо, що розслідування веде підзвітні Офісу президента Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України.
Правоохоронці вивчають дії військових. Зокрема й те, що командування нібито не замінувало належним чином усі мости й інші споруди.
За даними УП, головними фігурантами цієї справи можуть бути командувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв і генерал-майор Андрій Соколов, який із жовтня 2021 і станом на початок великої війни був командувачем управління військ «Південь».
Ми продовжуємо відновлювати події перших днів війни на півдні. Для цього УП поспілкувалась і зібрала в одну картину спогади військових, які керували тодішньою обороною, брали в ній участь і контролювали мінування мостів.
Ми отримали доступ до унікальних даних українських військових, а також російських мап і планів.
Великий матеріал про те, як південь України зустрів 24 лютого, ми опублікуємо найближчим часом.
А тим часом «Українська правда» поговорила з Андрієм Соколовим, який відповідав за південний напрямок.
Про те, як була організована оборона, чому не витримала натиск росіян, що могло би це виправити і чи розміновували щось на межі з окупованим Кримом.
«План на оборону передбачав 4 бригади. Я мав тільки одну»
– Андрію, давайте повернемося в кінець 2021 – початок 2022 року. Тоді в медіа було багато інформації, що росіяни готують повномасштабний наступ.
І восени 2021-го очільник ГУР Кирило Буданов говорив, що південь, імовірно, буде одним із основних напрямків вторгнення.
Наскільки серйозно сприймали цю інформацію? Як відбувалася підготовка в командуванні «Південь»?
– Коли я заступив (жовтень 2021 року – УП) на посаду командира угруповання військ, з першого дня організував планову підготовку.
Були сплановані заняття зі 137-м батальйоном, який на той час охороняв межу з Автономною Республікою Крим. Також були сплановані заняття щодо підготовки штабу.
Штаб був не постійний, а призначався з офіцерів командування Сухопутних військ. Це були різні люди різної підготовки, різного досвіду, які не мали злагодження.
Після того, як обстановка почала загострюватися, і противник почав концентрувати свої війська на території Криму, десь у середині січня 2022 була проведена взаємодія з тими частинами і підрозділами, які повинні були виконувати завдання щодо оборони Півдня.
Це було зроблено з практичним виходом на місцевість, були уточнені задачі, маршрути відходу й оборонні рубежі. Все це було сплановано, проведено.
І перед самим вторгненням ми якраз планували проведення командно-штабного тренування десь за тиждень, у середині лютого.
Туди мали бути залучені всі війська, які були на той час у нашому підпорядкуванні.
– Ці тренування провели?
– На жаль, не встигли – почалася широкомасштабна агресія. Ми його відкладали десь протягом тижня, тому що обстановка почала загострюватися.